Перейти до вмісту

Next.js

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Next.js
ТипКаркас вебзастосунків
АвториGuillermo Rauch[1]
РозробникVercel та спільнота[2]
Перший випуск25 жовтня 2016; 10 років тому (2016-10-25)[3]
Стабільний випуск13.5.6 (18 жовтня, 2023; 3 роки тому (2023-10-18))
ПлатформаВеб
Операційна системакросплатформність Редагувати інформацію у Вікіданих
Мова програмуванняJavaScript, TypeScript, та Rust
ЛіцензіяMIT License
Репозиторійgithub.com/vercel/next.js
Вебсайтnextjs.org

Next.js — це вебфреймворк з відкритим вихідним кодом, створений приватною компанією Vercel, що дозволяє розробляти веб-додатки на основі React із рендерингом на стороні сервера та генерацією статичних веб-сайтів.

Документація React згадує Next.js серед «Рекомендованих наборів інструментів» і рекомендує його розробникам під час «створення серверного веб-сайту за допомогою Node.js».[4] У той час як традиційні сайти React можуть відтворювати свій вміст лише в браузері на стороні клієнта, Next.js розширює цю функціональність, додаючи можливість генерації веб-сайту на стороні сервера.

Авторські права та торгові марки для Next.js належать компанії Vercel,[5] яка підтримує та очолює розробку фреймворку як програмного забезпечення з відкритим вихідним кодом.[6]

Передумови

[ред. | ред. код]

Next.js — це фреймворк React, який розширює його можливості додатковими функціями, включаючи рендеринг на стороні сервера та генерацію статичних веб-сайтів.[7] React — це бібліотека JavaScript, яка використовується для створення веб-додатків, які повністю працюють в браузері на стороні клієнта за допомогою JavaScript.[8] Однак розробники визнають проблеми такого підходу: неможливість роботи веб застосунку при вимкненому JavaScript в браузері користувача або його відсутності, потенційні проблеми з безпекою, значне збільшення часу початкового завантаження сторінки, оскільки необхідно одразу отримати від сервера повний код застосунку та шкода для пошукової оптимізації сайту.[8] Такі фреймворки, як Next.js, розв'язують ці проблеми, дозволяючи окремим частинам або всьому веб-сайту генеруватися на стороні сервера перед відправленням клієнту.[8][9] Next.js є одним із найпопулярніших фреймворків для React.[10]

Станом на березень 2022 року фреймворк використовується багатьма великими веб-сайтами, зокрема Walmart, Apple, Nike, Netflix, TikTok, Uber, Lyft і Starbucks.[8]

Див. також

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Asay, Matt (21 квітня 2020). How Next.js aims to simplify front-end development. TechRepublic (англ.). Процитовано 20 жовтня 2020.
  2. ↑ vercel/next.js. GitHub. Архів оригіналу за 16 березня 2019. Процитовано 17 березня 2019.
  3. ↑ Next.js First Release. GitHub. 14 березня 2019. Архів оригіналу за 10 жовтня 2020. Процитовано 17 березня 2019.
  4. ↑ Recommended Toolchains (HTML). React documentation (амер.). Процитовано 10 липня 2021.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  5. ↑ Next.js Brand Guidelines, 26 серпня 2022
  6. ↑ Develop. Preview. Ship. For the best frontend teams – Vercel (HTML). vercel.com (амер.). Архів оригіналу за 6 жовтня 2021. Процитовано 22 вересня 2020.
  7. ↑ Differences Between Static Generated Sites And Server-Side Rendered Apps. Smashing Magazine (англ.). 2 липня 2020. Процитовано 19 жовтня 2020.
  8. 1 2 3 4 Thakkar, Mohit (2020), Thakkar, Mohit (ред.), Next.js, Building React Apps with Server-Side Rendering: Use React, Redux, and Next to Build Full Server-Side Rendering Applications (англ.), Berkeley, CA: Apress: 93—137, doi:10.1007/978-1-4842-5869-9_3, ISBN 978-1-4842-5869-9, процитовано 20 жовтня 2020{{citation}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром work з ISBN (посилання)
  9. ↑ Thakkar, Mohit (2020), Thakkar, Mohit (ред.), Adding Server-Side Rendering to Your React Application, Building React Apps with Server-Side Rendering: Use React, Redux, and Next to Build Full Server-Side Rendering Applications (англ.), Berkeley, CA: Apress: 139—152, doi:10.1007/978-1-4842-5869-9_4, ISBN 978-1-4842-5869-9, процитовано 20 жовтня 2020{{citation}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром work з ISBN (посилання)
  10. ↑ Asay, Matt (2 грудня 2019). Why front-end development may be the new frontier. TechRepublic (англ.). Процитовано 20 жовтня 2020.